Поблизу Бурштина знайдені кам’яні знаряддя доби бронзи, є стародавні кургани.
Перші письмові згадки про поселення, що було попередником сучасного Бурштина — Нове село датуються 1554 (за іншими даними 1436 роком).
У другій половині XVI століття містечко належало польському шляхтичеві Скарбеку. В жовтні 1629 року поблизу міста відбулась відома битва, у якій реєстрові козаки та коронне військо під командуванням Стефана Хмелецького розбило нападників-татар на чолі з Саламет-Ґераєм, які поверталися з награбованим із Белзької землі. Нападників гнали аж до Монастириська, де їх рештки були остаточно розгромлені.
Від 1630 року власником Бурштина був магнат Яблоновський. у період Польсько-турецьких воєн XVII століття (1629, 1675 роки) місто неодноразово зазнавало руйнацій від набігів татар і турків.
У 1730—1750-х роках місцеві жителі брали участь у русі опришків.
Бурштин 1837 рік.
Від 2-ї половини XIX століття в місті відбувався культурний і національний підйом. У другій половині XIX століття Бурштин мав власну печатку з гербом — зображенням сокола.
Був центром Бурштинського повіту: до 1867 р. — адміністративного, до 1919 р. — судового.
1 вересня 1866 року через станцію Бурштин пройшов перший потяг Львів—Чернівці.
Починаючи від 1939 року місто — у складі УРСР. Під час Німецько-радянської війни (1941—1945) Бурштин перебував під німецькою окупацією від 4 липня 1941 року до 26 серпня 1944 року. Під час війни і після в околицях Бурштина діяли загони УПА.
У повоєнний час відбувалася відбудова Бурштина, зокрема введено в експлуатацію Бурштинську державну районну електростанцію (нині Бурштинська ТЕС), розбудовано інфраструктуру. Бурштин був райцентром у 1940—1962 роки. Приміський хутір Дубки було виселено.
За незалежності Бурштинська ТЕС лишається працюючим бюджетоутворюючим підприємством, а Бурштин знову (1993) дістав статус міста.
11 березня 2014 року місто Бурштин віднесене до категорії міст обласного значення і виведено зі складу Галицького району.
